Ну візьміть ви на тиждень-два запасів. Нашо ви на рік набираєте? Львівщина, м. Самбір

Тож хто цей олігарх, який назбирав цю суму? Редакція «hromadske» накопала (джерела не знайшов), що ще 25 серпня, у день обрання запобіжного заходу, отримала електронного листа від українського актора, продюсера та громадського діяча Григорія Гришкана.

Главком також пише, що у травні 2026 року Гришкан перерахував 666 грн і за Андрія Єрмака.

Прикольний типок цей Гришкан

Користувач Emptysundae 8827 нещодавно питав, а що ж буде робити уряд, враховуючи колосальні витрати від ВВП на оборону?

І наш прем'єр-міністр дав на це чітку відповідь.

Початок

У перші століття Республіки давньоримська армія базувалася на примусовому рекрутському наборі. За потреби кожен громадянин, який відповідав майновому цензу (зброю та спорядження потрібно було купувати за свій рахунок) залучався до військової служби.

Основною масою ополченців були селяни, які володіли дрібними та середніми фермами. Через тривалий відрив від роботи вони поступово все більше розорялися, потрапляли в борги. В армії тоді не платили взагалі, можна було тільки отримати військову здобич в разі перемоги. До кінця V століття до н. е. солдатам вже почали платити.

Реформа Гая Марія

У 104 році до н.е. були проведені великі реформи Гая Марія – через критичне зменшення кількості громадян, які відповідали майновому цензу (міську бідноту в армію взагалі не брали) і відповідно могли були призвані. Тепер кожен бажаючий міг добровільно вступити до легіонів, без врахування майнового стану. Держава забезпечувала солдатів зброєю, їжею, житлом і невеликою платнею. При цьому військовий обов'язок не був повністю скасований.

Все більше грошей

У 6 році н. е. перший римський імператор Август заснував військову скарбницю (Aerarium Militare), яка передбачала виплату вихідної допомоги (praemia) тим, хто звільнявся зі служби. Ця модель мала на меті запобігти участі збіднілих ветеранів у різних змовах та переворотах.

Тодішні річні зарплати:

• Піхотинець – 900 сестерціїв.
• Кавалерист – 1050 сестерціїв.
• Центуріон – 12 000 сестерціїв.
• Приміпіл (топ-центуріон легіону) – 54 000 сестерціїв.
• Піхотинець допоміжних військ (ауксилії) – 750 сестерціїв.
• Кавалерист допоміжних військ – 900 сестерціїв.

Річну платню видавали трьома частинами.

У 84 році н. е. імператор Доміціан збільшив платню легіонерів на третину. В результаті піхотинець отримував 1200 сестерціїв, кавалерист – 1400, центуріон 18 000, а приміпіл - 72 000.

У 197 році н. е. імператор Север збільшив платню вдвічі. У 212 році імператор Каракалла – ще на 50%. У 235 році – імператор Максимін Фракійський ще на 100%.

Робилося це як з метою зберегти привабливість військової служби, так і через інфляцію.

Що можна було купити за ці гроші?

Кілька прикладів цін приблизно з 80 року н. е:

• 1 кг хліба – 0,5 сестерція.
• 1 л дешевого вина – 1 сестерцій.
• 1 л якісного вина – 4 сестерції.
• Туніка – 15 сестерціїв.
• Мул – 520 сестерціїв.
• Раб – від 1200 до 2500 сестерціїв.

Особистий лікар імператора Калігули (правив у 37-41 роках н. е.) щорічно отримував 500 000 сестерціїв.

Джерело